Українська академія лідерства

Свідомі
6 min readDec 16, 2021

Українська академія лідерства — це освітня платформа для молоді з формування лідерських якостей.

Академія поєднує річну програму всебічного розвитку для вмотивованих підлітків 16–20 років та масштабні соціальні проєкти для суспільства.

Академія — один із лідерів у роботі з активною молоддю та найпотужніший молодіжний лідерський рух в Україні. Цінностями ініціативи є: Будь вільним! Будь справжнім! Будь другом! Будь мудрим! Будь творчим! Будь!!! Бо ми — Україна! Історію організації розповів Роман Тичківський

Для мене є загальна історія створення академії та окремі яскраві історії/епізоди, зшиваючи які докупи ви отримуєте повноцінну історію створення «Української академії лідерства». І власне цими історіями ми ділимося в рази менше. Але готові розказати вам.

Експедиція за кордон

Розповім історію про те, як ми в рамках навчання програми нашої академії заклали компонент експедиції за кордон, в країни Європейського Союзу та Ізраїль, для того, щоб молодим людям, які мають потенціал до лідерства і стають студентами «Української академії лідерства» дати можливість впродовж 10 місяців дослідити контекст інших країн.

Мета — проаналізувати механізми становлення цих держав, перебуваючи безпосередньо всередині суспільства та знайомлячись з людьми, які дотичні до розвитку цих країн. Поєднавши контент історичний та контекст сьогодення зрозуміти те, як вони дивляться у майбутнє. Ми аналізуємо ці речі у напрямку підприємництва, освіти, виховання, національної безпеки та державотворення. Це також включає тему здоров’я, яка була, є і буде актуальною завжди, та тему національної ідентичності, яка поєднує в собі історичний контекст і контекст сьогодення: хто ми є зараз, як ми рухаємося та яке суспільство уявляємо собі у майбутньому.

Ми поставили собі за мету реалізувати цей досвід для своїх студентів в розрізі ключових країн Європейського Союзу, які є двигунами цього утворення, показавши їм історичний шлях створення держав. Ми починали з Кракова, відвідавши концентраційний табір «Аушвіц», аби відчути трагедію, яка привела до Об’єднаної Європи. Далі ми відвідали Брюссель, де є центр Європейського Союзу, спілкуючись з керівництвом тощо. Потім кожний осередок їде у свою країну, яку одноосібно, індивідуально досліджує кожна група.

На усіх цих рівнях, спілкуючись з людьми, які ухвалюють важливі рішення, з молоддю тамтешньою, студенти для себе вирішують, що саме можна привести в Україну, що дійсно діється в цих країнах, щоб мати менше стереотипів і зрозуміти, що дивлячись на справжній стан справ там, ми теж маємо багато позитивних історій в Україні. Студентів це ще більше надихає включатися в процес змін в нашій країні, тому що вони розуміють, що і в Бельгії, і в Німеччині, і в Нідерландах все що там є зараз — це все створили люди. Тому нашим студентам цікаво “приміряти сорочку” і розуміти, що саме вони будуть тими людьми, які рухатимуть і мінятимуть суспільство.

Прекрасним досівом, в цьому контексті є Ізраїль — країна, яка має свіжу історію становлення своєї держави. Вони продовжують боротися за свою державність, маючи схожий контекст сусідства, як і Україна.

Але переконання того, що все це працюватиме і це все потрібно, прийшло після поїздки у Нідерланди. Це була подорож для участі в кампанії на підтримку України напередодні референдуму асоціації України та Європейського союзу. Нідерланди були єдиною країною, яка винесла це питання на державний рівень. Ми виступили з ініціативної, щоб просвітити і залучити до спілкування пересічних громадян на вулицях ключових міст Нідерландів. Попередньо ми провели дослідження: що таке Нідерланди; які особливості відносин між Україною та Нідерландами тощо.

Ми дуже швидко сформували групу експертів та експерток, які знають все про Нідерланди. Розробили інформаційні матеріали данською, англійською, українською мовами і видрукувати декілька тисяч примірників, які потім поширювали на вулицях.

Попри це, ми в цілому розуміли, що мусимо виглядати красиво та привертати до себе увагу. Тому ми втрьох придумували власне motto, яке б відгукувалося у нідерландців і яке вони б сприймали як своє — «I AM UKRAINE, I LOVE FREEDOM». Нідерландці теж вільнолюбні і загалом концепція свободи знайома суспільству цієї країни. Звідси народилася ідея, що нам потрібний якісний візуальний формат, і що цей напис обов’язково мусить бути на футболках. Тоді ми залучили дизайнера, який створив нам цілу концепцію «I AM UKRAINE, I LOVE FREEDOM», яка привертала увагу своїми деталями.

На оригінальній футболці був блакитно-жовтий тюльпан, який є національною квіткою Нідерландів, в обрамлені подібному до чаші, для того, щоб показати близькість між нашими країнами. Однак були й інші кольори футболок, зокрема помаранчеві, а також блакитно-помаранчеві гуді, що символізували єднання наших країн. Це допомогло нам привернути увагу та зібрати достатньо реакцій у людей на вулицях.

Ще у потязі Амстердам-Ейндговен студенти зрозуміли, що не варто гаяти ані секунди і треба спілкуватися з людьми, які їхали з ними разом. Вони пішли з вагона у вагон, поки їх не зупинив провідник.

Проте в першому вагоні, коли наші студенти почали розповідати пасажирам потягу, що ми з України й приїхали з такою місією, деякі розповсюджували наші підготовлені матеріали, браслети та листівки з закликом підписуватися на наші соцмережі.

Ця компанія стала успішною, оскільки в першому вагоні їхав один з найвідоміших нідерландських репортерів-журналістів на той момент. Він покривав в нідерландському медіапросторі Східну Європу, зокрема питання України. Він зняв на відео, як наші студенти промовляють до місцевої громади, та опублікував у себе в Twitter. Завдяки цьому ми отримали підтримку, і він одразу запросив нас на вечірній ефір свого ток-шоу, яке було центральним політичним шоу на той час в країні.

Йому важливо було висвітлити нову Україну, подивитись на всі події з іншої сторони. Показати, що є молоді люди, які готові будувати та розвивати нову Україну.

На вулицях Гааги ми зустріли колишнього міністра нідерландського уряду, і він залюбки з нами поспілкувався і виразив своє захоплення тим, яку місію ми несемо своєю кампанією тут, в Нідерландах.

Пропрацювавши тиждень в Нідерландах, ми повернулися в Україну в очікуванні на результати референдуму. Рішення в цілому було негативне, але всі міста, в яких ми проводили свою діяльність проголосували «за». Тому, я можу констатувати факт того, що ми вплинули. Адже в Нідерландах був кістяк людей, які мали проукраїнську позицію, але, на жаль, цього масштабу не вистачило.

Коли ми вже поверталися в Україну я почав дзвонити всім медійним знайомим і інформувати про те, що нашу команду треба зустріти в аеропорті, бо для мене і всієї країни ці молоді люди — справжні герої.

Як наслідок, нас зустріли десь 5 національних каналів, нас вивели в прямі етери, висвітили в новинних репортажах. Окрім цього, на той момент владна команда Офісу Президента України запросили нас на подію, де президент разом з послом ЄС натискали на кнопку відліку до початку безвізу.

Захопившись цією історією, зрозумівши, що ми дійсно можемо якісно комунікувати, впливати та відкривати двері високопосадовців країн Європейського Союзу, ми почали робити це із року в рік. Менш інтенсивно, але з більш просвітницьким ефектом.

Для мене, як для людини яка хоче, щоб ми як суспільство давали більше можливостей для молоді, цей кейс є показовим. Ми показали наскільки крута, рішуча та прогресивна у нас молодь і переконали у цьому їх самих. Разом нам вдалося зробити величезну роботу для української дипломатії за тиждень підготовки та реалізації цієї кампанії і суспільство за це було вдячне.

Коли ми зараз спілкуємося з випускниками першого року «Української академії лідерства», вони розказують про те, що та поїздка в Нідерланди стала для них найбільшою інформаційною подією, яка перевернула їх світ з ніг до голови і довела, що можливо робити великі історії й говорити про Україну на весь світ.

Ми прилетіли в Україну всі в однакових футболках та гуді, і було таке емоційне відчуття, ніби ми збірна України. Я одразу подумав про те, що моє піднесення після поїздки дуже хочеться конвертувати в ще більшу роботу. Я почав ловити погляди місцевих в аеропорті, приємні слова, реакції та вигуки у відповідь на написи на наших футболках — «I LOVE UKRAINE AND FREEDOM TOO».

Пам’ятаю також, як ми гуляли містом, і один перехожий старшого віку звернув на нас увагу і сказав: «Нам би таку молодь, як ваша. Наша молодь вся вже в комерції. Вони не знають, що таке бути нідерландцем. Як боротися за свою свободу і приймають все як даність. Моє покоління це ще пам’ятає».

Це яскравий приклад спілкування людей між собою, що має велику силу та потенціал. Хоча б якщо з одного боку люди максимально щиро налаштовані з повагою знаходити спільну мову. Якщо ми змогли зробити це з нідерландцями, то ми можемо продовжувати робити це з іншими країнами. І це ми вже системно, сьомий рік поспіль, робимо з Ізраїлем, який дає нам дуже позитивний зворотний зв’язок в сприйнятті України крізь призму наших експедицій.

І ми можемо робити те саме в Україні, даючи таким чином молоді голос спілкуватися з людьми тут, тим самим обмінюючись думками та досвідом. Таким чином ми стаємо кращими в розумінні того, куди ми разом хочемо рухатися. В цьому десь і полягає сутність нашої роботи — консолідація українського суспільства через активну молодь, яка черпає усе найкраще звідусіль бачення на майбутнє України.

--

--