Інструктори, волонтери та лідери Громадської організації “Група активної реабілітації” (ГАР) працюють, щоб люди, які отримали травму спинного мозку (ТСМ), могли якомога швидше повернутися до максимально незалежного та вільного життя. Щоб вони почувалися гідно і могли користуватися своїми правами та свободами на рівні з усіма.
ГАР проводить табори активної реабілітації для людей з ТСМ задля відновлення їх фізичного та соціального стану — це один з найефективніших методів. Метою табору є досягнення людиною у кріслі колісному максимальної незалежності від сторонньої допомоги та покращення якості свого життя. Філософія табору ґрунтується на гаслі “Навчився жити у колясці сам — навчи іншого”.
Також організація проводить тренінги, семінари для працівників різних галузей та медичного персоналу, створює проєкти, пов’язані з інклюзією, реалізує програму “Перший контакт”, інструктори якої, у більшості випадків, люди, що перенесли травми спинного мозку та є прикладом можливостей людей, які пересуваються за допомоги крісла колісного.
“Рівний-рівному: ми не навчаємо, ми ділимося досвідом”, — головний принцип роботи ГО “Група активної реабілітації”
Про діяльність ініціативи розповіла членкиня правління ГАР Уляна Пчолкіна.
Історія створення
Коріння історії цієї ініціативи лежить далеко за кордоном України. Вона була заснована у 1978 році у Швеції людьми, які також мали травми спинного мозку та користувалися кріслом колісним. Спершу вони придумали кемпи, які згодом переросли у табори активної реабілітації, після чого ідея поширилася на Польщу, а вже у 91-ому році відбувся перший Всесоюзний табір, організований ще за радянських часів, на базі санаторію імені Бурденка у Криму в місті Саки, де був цілий профільний санаторій для людей із порушенням опорно-рухового апарату.
Серед них були представники майже усіх республік, що перебували у складі радянського союзу, у тому числі — Ярослав Грибальський та Валерій Головін. Це українці, які й заснували у 1992 році цей рух вже у незалежній Україні. Тоді відбувся перший табір активної реабілітації під Львовом, у місті Винники, після якого цей рух як ініціатива існував і існує до цього часу. У 2008 році ми, лідери ГАР, зареєстрували громадське об’єднання «Група активної реабілітації» і отримали юридичний статус. Наша філософія та методологія передається із рук в руки, тобто наші учасники можуть стати потенційними стажерами, інструкторами, організаторами, лідерами цього руху. Саме так, власне, і поповнюється скарбничка наших людей.
Про напрямки діяльності
Група активної реабілітації — це громадська організація, цільовою аудиторією якої є люди з травмами спинного мозку, що користуються кріслом колісним. Всі інструктори, які викладають у нас на таборах, теж мають травми спинного мозку. У нас є декілька напрямків діяльності: це табір активної реабілітації та програма Першого контакту, а також проєкти, які покликані залучати людей з травмами спинного мозку до активного життя, працевлаштування.
Табір активної реабілітації — це десяти- або дванадцятиденний курс, для людей, які тільки-но отримали травми спинного мозку або які не мають навичок незалежного життя і приїжджають до нас без супроводжуючих. Ми забираємо їх в табір активної реабілітації, де такі ж інструктори, що мають схожі травми спинного мозку, навчають людей завдяки спорту. У нас є три тренування в день з різних дисциплін: техніка їзди на кріслі колісному, загальнофізична підготовка, стрільба з лука, настільний теніс, а якщо є басейн, то ще й плавання, аеробіка тощо. Також в нас є лекції й бесіди на теми, що дотичні до травм спинного мозку. Найголовнішою задачею протягом цих 10 днів є розбурхування у людині відчуття відповідальності за своє життя. Ми хочемо дати їй всі необхідні знання і навички, аби вона була максимально незалежна від своїх нових фізичних кондицій. Є й спеціалізовані табори для людей із травмами шиї, але це вже вужча специфіка, тому що у них порушені й функції рук.
Програма першого контакту, власне, спрямована на виявлення таких осіб в реабілітаційних та медичних установах і на роботу в медичній команді. Ми не є лікарями, ми не даємо поради, які таблетки пити, ми лише передаємо свої знання про те, як убезпечити себе від наслідків, що їх несе за собою травма. Ми також даємо знання про те, як оформити інвалідність, як отримати крісло колісне, як його правильно підібрати, тому що кожне крісло підбирається за антропометричними даними, як взуття, наприклад. Також ми працюємо з їхніми родичами, близькими, стаємо провідниками від пацієнта до людини. Минулого року наша команда навчила близько 30 осіб, які мали б стати повноцінними інструкторами, але у зв’язку з пандемією зараз все трішки зупинилося.
Людина після ТСМ, по суті, як маленьке дитя — опиняється наодинці з собою і не знає, що їй робити, як навчитися одягатися, пересідати. Звучить банально, але насправді все це дуже обмежує життєдіяльність, тому важливо мати такого провідника, який допоможе та підкаже.
Також ми впроваджуємо такі проєкти, як Школа активної реабілітації для жінок, Онлайн-курс активної реабілітації, ІнваФішки: від дому до культури, Fashion inclusia у партнерстві з Ukrainian Fashion Week та за підтримки Українського культурного фонду.
Наша ГО доволі активна, а всі наші потенційні учасники, якщо захочуть, можуть стати лідерами. Безумовно, всього цього не відбувалося б без людей, які не мають інвалідності: це наші волонтери, переважно — студенти, соціологи, психотерапевти, фізичні терапевти, психологи, яким цікаво пройти цю практику. Та, звісно, будь-хто може стати нашим волонтером, заповнивши анкету на сайті.
Про подальші плани
До 2018 року наша громадська організація не розвивалася саме як ГО. Тобто це була ініціатива, ми збиралися від табору до табору та щось робили, і вже аж у 2019 році ми оновили правління і з’явилося натхнення підіймати громадське об’єднання на інший рівень. Після того провели стратегічну сесію.
Ми починали структурувати цю організацію без знань, ретельно вчилися, тож зараз у наших планах — відкриття центрального офісу у Києві зовсім скоро. Зазначу, що ми Всеукраїнське об’єднання, тож наші лідери є у всіх великих містах, маленьких селах і селищах. Зазвичай, це активні громадяни, які займаються доступністю і правозахистом, які не сидять на місці.
Звісно, ми й надалі проводитимемо проєкти. У листопаді у нас заплановано табір активної реабілітації у Львові, на який ми будемо збирати кошти. От незабаром запускатимемо фандрейзингову кампанію.
Ми хочемо масштабуватися та проводити значно більше таборів активної реабілітації, тому що за один ми можемо охопити біля 20 осіб, а у нас вже близько тисячі людей у черзі очікування. Глобально, хотілося б мати Центр активної реабілітації та локальні осередки, де ми могли б на постійній основі надавати ці послуги. До чого й прямуємо!
