Хто замовив Катю Гандзюк?

Свідомі
4 min readOct 4, 2021
Герман Крігер, Watchers

Ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» створили друзі активістки Катерини Гандзюк після того, як на неї було скоєно напад, внаслідок якого дівчина отримала близько 40% опіків тіла, через які згодом померла. Про діяльність ініціативи нам розповіла одна з її учасниць — Інна Зелена.

Напад на Катю

31 липня 2018 року Катю облили кислотою. Вона нам про це написала у спільний чат, навіть змогла сама сфотографувати опіки на руці та надіслати нам це фото, та після цього з нею зник зв’язок. Ми нічого не розуміли: що робити, куди їхати. Спершу подумали, що, можливо, постраждала лише рука. Звісно, у будь-якому випадку сірчана кислота це серйозно, всі це розуміли, але геть не усвідомлювали масштаб.

Вирішили одразу дзвонити її батькові, але той не брав трубки. Він тоді теж тільки дізнався і вже мчав у лікарню. Ми якось дізнались, де є Катя, приїхали туди. Саму Катю ми не бачили: до нас вийшли лікарі і її чоловік, які сказали, що опіки дуже серйозні. Сказали, що на неї вилили літр кислоти і що постраждали голова, спина, руки, ноги.

Пізніше ми побачили автівку водія: кислота роз’їла заднє крило, фари не було.

Тоді у нас почалась така паніка. Ми насправді не розуміли, що взагалі сталось і чому? Ми б ніколи не могли подумати, що в когось вистачить зухвалості зробити таке з Катею всього лише за те, що вона мала власну думку та робила правильні речі.

Створення ініціативи

Перший допис на сторінці «Хто замовив Катю Гандзюк?» був опублікований 3 серпня. Я вважаю, що саме від нього можна відраховувати початок діяльності ініціативи. Сторінка була створена з метою публікації новин про розвиток справи, оскільки резонанс був величезний. До нас почали долучатись люди, які організовували акції, писали дописи, готові були робити щось у своїх містах. І так понеслось.

На багатьох футбольних матчах піднімали банери на підтримку Каті, у тому числі футбольний клуб «Кристал», який Катя підтримувала, теж розвернув банер. Десь з цього моменту воно переросло зі звичайної «фейсбучної» спільноти у такий великий двіж.

Діяльність правоохоронних органів

Поліція не робила абсолютно нічого. Ніхто навіть не забрав банку, з якої облили Катю, з місця події. Ніхто нічого не розслідував, ніхто не збирав відео з камер нагляду, хоча вони там були. Ми зрозуміли, що правоохоронці на нашу користь не працюють: вони сказали, що експертизу сірчаної кислоти потрібно проводити три дні, а для Каті це було дуже довго. Лікарям було важливо отримати цю експертизу, щоб розпочати правильне лікування, та висновку експертизи не було навіть тоді, коли Катю відправляли санітарним бортом на Київ.

Катя встигла побачити нападника, в під’їздах були камери, а сусіди говорили, що бачили чорнявого хлопця, який ходив кілька днів біля під’їзду. Це все вказувало на те, що напад не вчинили за один день. У них, банально, кілька разів не виходило вилити на неї кислоту. Але ніхто нічого не розслідував і ми почали розуміти, що справа затягується.

Акції. Розростання ініціативи

Коли люди виходили на акції, вони називали не лише ім’я Каті, але й інших активістів, на яких нападали. Ми проаналізували, що таких нападів станом на 2018 рік було 96 по країні. Ми робили список з переліком активістів, на яких вчинили напад, далі виникла ідея говорити про те, що взагалі слід робити, щоб захистити своє життя, здоров’я, про те, як діяти, коли приходять з обшуками, коли зупиняють на вулиці, бо це вже стало такою не дуже гарною тенденцією, що в нашій країні активістів намагаються приструнити.

12-го серпня був проведений перший тренінг «Безпека для активістів». Його робили Назарій Кравченко, Євгенія Закревська, Марина Хромих. Тоді долучилось багато людей, зокрема активістів. Так ініціатива трохи розширила свою діяльність.

Для цього тренінгу ми підготували звичайні блокноти для записів, на яких була зображена Катя.

Її смерть викликала ще більшу хвилю. Вона померла через те, що її облили сірчаною кислотою. Таким середньовічним способом у нас іще не розправлялися з громадськими активістами, тож я думаю, що це також вплинуло на свідомість людей.

Всі, хто підписаний на сторінку, — для мене вони всі є членами ініціативи. Коли публікуєш анонс акції, одразу починають писати люди, наприклад, з Дніпра: «Ми теж хочемо у себе організувати акцію. У який час збираємось? Давайте якось узгодимо», з Харкова, з Одеси, зі Львова. До нас також долучались інші країни. Акції проводили і в Польщі, і в Америці, і Канаді.

Продовження діяльності

Діяльність нашої ініціативи ще триватиме. У нас виконавці вже починають виходити, а замовник тільки один перебуває в СІЗО, а двоє ще навіть не фігурують у справі. Замовлення вбивства в Україні розслідується дуже довго, дуже важко, і, я думаю, що це буде ще довга історія. Справа Каті — виняток з усіх замовних справ проти активістів. У всіх інших — жодних зрушень чи, ба більше, надії на покарання замовників.

Сподіваюся, що ініціатива продовжить існувати як спільнота, яка допомагатиме громадським активістам захищати себе. Ми будемо продовжувати існувати для допомоги людям всієї країни. До ініціативи долучилося багато правозахисників, тож деякі можуть провести тренінги, дати пораду, як себе поводити, що робити, коли поліція намагається тебе вбити.

Мені здається, що дуже важливо досягти справедливості у справі Каті Гандзюк. Ми так багато змушені терпіти: війна з Росією, свавілля правоохоронців, стільки смертей і болю, якого можна було б уникнути. Тому я думаю, що нам, як суспільству, дуже потрібна перемога і справедливість у такій резонансній та показовій справі.

--

--